Кавадла є масивною металевою опорою, на якій кують заготовки.
За конструкцією розрізняють безрогі, однорогі та дворогі ковадла. Розміри і маса ковалених регламентуються стандартами: безрогих за ГОСТ 11396-75, однорогих за ГОСТ 11397-75, дворогих за ГОСТ 11398-75 і консольних за ГОСТ 11399-75.

Всі ковадлі рекомендується виготовляти зі сталі 45Л з подальшою обробкою лиштв і рогів до твердості НВ 340…477. консольний 95 кг.
Найбільш поширена і зручна для ручного кування однорога ковадло. Ріг призначений для згинання заготовок під різними кутами і кування поковок у вигляді кілець. Лиштва 2 є основною робочою або опорною поверхнею ковадла. На опорній поверхні розташовані три наскрізні отвори. Два круглі отвори 3 діаметром 15 мм призначені для пробивання отворів у поковках і квадратне 4 розміром 35 х35 мм — для встановлення в нього підкладного інструменту та пристроїв. Хвіст 5 у вигляді виступу з прямими кутами призначається для згинання заготовок під кутом 90°. Лапи 6 використовують для кріплення ковадла.
Кутня встановлюється на масивну чавунну або дерев’яну опору 7 діаметром не менше 60 мм і висотою 900 … 1000 мм і закріплюється на цій опорі хомутами 8 і милицями 9. Нижню частину дерев’яної опори закопують у землю на відстані 1,0 … 1, 5 м від горна. Ріг ковадла повинен знаходитися ліворуч від коваля, що стоїть спиною до горна. Відстань від підлоги до лиштви визначається зростанням коваля і зазвичай дорівнює 700…800 мм. Правильною вважається така установка ковадла, коли коваль стоятиме лиштви кінчиками злегка зігнутих пальців при опущеній руці.
Кувалда (дворучний бойовий молот) призначена для завдання сильних ударів по заготівлі, покладеної на лиштві ковадла, з метою отримання поковки необхідної форми.
Розрізняють тупоносні кувалди з розмірами за ГОСТ 11401-75, гостроносні поперечні 2 і гостроносні поздовжні кувалди 3 розмірами за ГОСТ 11402-75. Виготовляють кувалди куванням із сталей 40, 45, 50 та У7. Робочі поверхні кувалд механічно обробляють і гартують на глибину 30 мм до твердості не менше ніж HRC 32,5. Маса тупоносних кувалд 2…16 кг, гостроносих – 3…8 кг. Найбільш поширені кувалди масою 2…10 кг.
Молотки-ручники розрізняють залежно від форми задка: з кулястим задком 4, поперечним клиноподібним задком 5 і поздовжнім клиноподібним задком 6. Їх виготовляють зі сталі У7 масою 0,5…1,5 кг. Ручки для них роблять довжиною 350…600 мм з потовщенням до вільного кінця з в’язких порід дерева і розклинюють як для кувалд.